Про  програму «Веселкова школа»

Дана програма діє на теренах Закарпаття з 1998 року, хоча модель її, як школи майбутнього, розроблена авторкою з 1992 року.

Мета даної програми навчати дітей – граючись. Запропонована ігрова навчальна система на думку Ю. Пінчук дещо випереджує державну, де школярі хворіють набагато менше ніж у звичних школах і охоче біжать на уроки і навчаються на відмінно і добре.

За статистикою, яку проводила Ю. Пінчук з дітьми 1-х класів більше 70% – хворіють. У перші ж місяці навчання в дітей з’являються проблеми із зором, поставою, знижується імунітет, через що діти не вилазять із застуд. Зневіра у своїх силах, брак інтересу до навчання, небажання вчитися, навіть нервові тики теж, на жаль, є наслідком шкільних перевантажень. Дитина, що з радістю йде у 1-й клас, дуже скоро починає розуміти, що її обдурили – насправді вчитися нудно, важко, нецікаво. Своїм авторським доробком вона поділилася із науковцями Закарпатського інституту післядипломної освіти, які взяли на озброєння дану програму. Починаючи з 2000 року по сьогодення в школах Іршавського району проводиться впровадження інноваційної програми. До наукового доробку даної програми долучилися завідуючі кафедрами: В.В.Химинець – доктор фізико-математичних наук, професор кафедри психології соціальної педагогіки; М.Р.Баяновська – канд. пед. наук, доцент кафедри суспільно-гуманітарних дисциплін; Н.І.Кирик – провідний спеціаліст кафедри початкової і дошкільної освіти.

Ця методика дає змогу визначити сформованість структурних компонентів пізнавальної активності школярів, зокрема сформованості мисленнєвих операцій, розумових вмінь, пізнавальної мотивації та інтелектуальних рис особистості, що сприяють саморозвитку і вияву креативності (від англ. − створення, творіння) учнів. Особлива увага надається фізичному розвитку учнів.

Програма складається з трьох книг: Інтерес, Гармонія, Радість, скорочено ІГРа. Матеріали в цих книгах подається цікавій, доступній та ілюстративній формах, тому навіть найскладніший матеріал для учнів є забавою. За методикою початкової школи, як засвідчують дані Ю. Пінчук учнів за кілька занять можна навчити читати з допомогою «шрифту, що розмовляє», а на математиці з допомогою стрибків по числових доріжках засвоюють правила лічби, заримовані в прості віршики й покладені на улюблені, усім відомі мелодії. За словами автора «головне – викликати в дітей інтерес, запалити в їхніх очах іскорку, тоді вони запам’ятають засвоєний матеріал на все життя». Щоб не відстати від програми, вчителі початкової школи подеколи вимушено замінюють уроки фізкультури, малювання, співу уроками письма і математики. «Проблема» програми в іншому – діти швидко засвоюють держпрограму, а отже, у них залишається багато вільного часу. Завдяки щоденним урокам фізкультури, хореографії, музики, світової культури народжується гармонія душі і тіла, виростає не лише культурна та ерудована, а й здорова, красива, гармонійна людина.

Учням «веселкових» класів не потрібне зубріння, вони вчаться думати, розуміти. Навчання відбувається невимушено, без особливих навантажень та потикань з боку дорослих.

В Україні видано «веселкові» підручники, поки що для 1-го класу в повному комплекті. Складено унікальний авторський курс для першокласників «Музична фонетика» (Л. Бердар).

На думку науковців В.В.Химинця, М.Р.Баяновської та Н.І.Кирик «Веселкова» навчальна програма значно випереджає державну. Наприклад, множення й ділення школярі вчать тут у першому класі (за держпрограмою – наприкінці другого), у цікавій формі викладаються елементи інших – «старших» дисциплін (до творчого колективу розробників підручників увійшли закарпатські вчителі А.Турак, А.Урста, О.Ісак, чудові ілюстрації зробила А.Дурда). У цих підручниках більше ілюстрацій, ніж словесних пояснень. «Веселкові» контрольні, що їх діти із задоволенням пишуть на кожному уроці (кросворди, малюнки за темою уроку, веселі завдання), допомагають їм глибоко засвоїти матеріал, навчитися працювати з інформацією.

Як можна простежити, діти, що навчаються за програмою «Веселкова школа» поступово розвивають уміння інтегрувати знання з одного навчального предмету в інший, а також пов’язувати здобуті знання з життям, застосовуючи їх на практиці. Учні, які навчаються за програмою «Веселкова школа» характеризуються більшим рівнем розвитку позитивних моральних якостей і меншим поширенням негативних моральних якостей.

З вуст Ю.Б.Панчук:

До кінця першої чверті першокласники, що не отримали дошкільну підготовку, вміють читати тексти з трьох-п'яти ре­чень, додавати, віднімати у межах 50, писати словни­кові диктанти (слова з 3-4 літер), друкувати оповіданнячка-речення з 8-10 слів, виділяючи за допомогою ко­льору голосні та приголосні. У текстах оповідань вико­ристовувались не лише короткі, а й слова з 3-4 складів (білочка, сопілочка, зозуленя, матуся, бабуся, баобаб). Усі тексти для друкування ілюстровані кумедними ма­люнками. Багато віршованих текстів. Використовува­лися також малюнки-диктанти - "підпиши малюнок" (стіл, торт, кіт, кит тощо).

  Техніка читання на кінець другої чверті у більшості дітей складала 25 слів за хвилину, що при роботі за держпрограмою зазвичай досягається переважно на кінець навчального року. Троє найбільш відстаючих дітей про­читали 16-20 слів за хвилину - це доволі вагомий ре­зультат для другої чверті. Абетка всіма дітьми засвоє­на у повному обсязі, усі діти прочитали шкільний буквар, що являє собою значне випередження держпрограми.

  Діти легко засвоїли нумерацію у межах десяти ти­сяч, додавання і віднімання сотень, тисяч і навіть від'ємних (раціональних) чисел.

  Слід зазначити, що вчителька експериментального класу, нещодавно закінчила педучилище і не має дос­віду роботи класовода.

  Ще один клас, відібраний для експерименту, скла­дається з проблемних, педагогічно занедбаних дітей з неблагополучних сімей. Є діти - сироти й напівсиро­ти, діти із затримкою у розвитку. Практично жоден з учнів цього класу не відвідував дитячий садок.

  Вчителька даного класу випустила минулого року 4-й клас із дуже низькими результатами, декілька дітей не вміли читати й писати.

  До кінця першої чверті всі учні "проблемного" пер­шого класу знали 17 літер, більше ніж 70% дітей вміли писати склади з цих літер, нумерацією і лічбою в ме­жах 50 володіло 100% дітей, загалом всі діти могли свідо­мо записувати одноцифрові й двоцифрові числа у межах 50, вирішувати приклади на додавання і віднімання двозначних чисел, що мають в основі нумерацію. Дру­кували короткі фрази і виділяли кольором голосні та приголосні всі діти, оповіданнячка з 6-8 слів друкували 70% дітей.

  До кінця другої чверті всі учні "проблемного" кла­су повністю засвоїли абетку, прочитали буквар, чита­ли зі швидкістю 12-20 слів протягом хвилини, друкува­ли складні тексти, додавали та віднімали десятки й сотні.

  Робота за прописами була значно скорочена. Про­тягом першої чверті обидва експериментальні класи написали у прописах не більше, ніж 20 рядків плюс дві сторінки в зошиті. До кінця першої чверті діти писали під диктовку короткі речення: "Ось ліс. Он лис. У мами ми", а також двоскладові слова - "мама, лимон, сини, сосна ". Незначне відставання щодо техніки письма за прописами, викликане необхідністю розвантажити дітей, скоротити трудомістку роботу по здобуванню навичок письма, було ліквідоване до кінця чверті.

  З'ясувалося, що всі діти, які мають затримку в роз­витку, важко пишуть круглі букви (О, С), але доволі легко пораються з паличками.

  Курс друкування є для таких дітей єдиним засобом навчання читанню й письму. Ці діти працюють з вели­кою старанністю, уважно слідкуючи за поясненнями вчителя.

  Їм цікаво, тому що їм вдається - і це перший клю­чик, запропонований системою "Веселкова Школа".

  Завдання підтримки інтересу протягом всього уроку  вирішуються в експериментальних підручниках "Веселкової школи" за рахунок впровадження нових дидактичних прийомів, навчальних пісень, різноманітних творчих та ігрових методів.

   Створення ситуації успіху - відомий педагогічний прийом. Але таку ситуацію неможливо створити, за­вантажуючи дитину непосильною працею.

  Саме така, непосильна для більшості дітей, праця передбачена держпрограмою. Результати дуже й дуже скромні. Не випадково, що багато вчителів змушені давати першокласникам домашні завдання з письма, аби досягти хороших результатів. Але все це відбуваєть­ся за рахунок дитячого здоров'я і втрати інтересу - єдиного позитивного стимулу до навчання.

  Як експеримент, курс друкування було запропо­новано у другому класі Луківської школи. Вже через два місяці адміністрація школи відзначила спонтанне зростання техніки читання.

  У процесі експерименту з'ясувалося, що друкуван­ня слів і речень є надзвичайно потужний засіб інтен­сивного навчання не лише читанню, але й граматики та фонетики. Діти з великим задоволенням друкують фломастерами тільки-но вивчені літери й слова. Літе­ри, якими позначаються голосні звуки, пишуться чер­воним кольором, а приголосні - синім.

  Другий ключик до хорошої успішності - відсутність втоми. Дослідження вчених свідчать, що цьому сприя­ють скорочені уроки, ігрові завдання, в т.ч. рухливі, постійна зміна виду діяльності.

  Тривалість уроків для першокласників - 25 хвилин, для другокласників - ЗО хвилин, для третьокласників -35 хвилин.

  Вчитель не примушує дітей "сидіти рівненько й слу­хати уважненько". Коли дітям цікаво, вони самі лов­лять кожне слово вчителя. Тільки-но втрачається заці­кавленість - увага розпорошується. Для вчителя це знак того, що час робити паузу - порухатися, погратися, а відтак змінити вид занять.

  Інтегровані уроки - це третій ключик до хоро­ших результатів. 25 хвилин математики або письма - це дуже багато, якщо не примушувати дітей скніти над монотонними паличками, літерами й цифрами

  Веселковий підручник математики для першоклас­ників передбачає практично на кожному уроці рухли­ву гру і танцювальну імпровізацію за темою уроку, навчальну пісню, цікаве завдання з малювання і лише 1 -2 рядки каліграфічної роботи з цифрами та числами. У другій чверті на уроках впроваджуються п'ятихви­линки так званої "геоматики" й "астроматики".

  Діти під час рухливих ігор-п'ятихвилинок знайом­ляться з планетами Сонячної системи, Землею як пла­нетою, та її супутником Місяцем.

  "Веселкові" прописи передбачають не більше, ніж два-три рядки протягом уроку в 1-му півріччі та три-чотири у 2-му.

 За рахунок чого ж тоді напрацьовується техніка письма?

  Літери, склади, короткі слова, а також цифри та зна­ки, вирізані зі шліфувального паперу, - четвертий ключик до радісного навчання.

  Дитина три рази обводить вказівним пальчиком цифру або літеру зі шліфувального паперу (вітається), відтак пише її три рази. Знову три рази обводить паль­чиком (прощається) і три рази пише.

П'ятий і найважливіший у навчанні ключик - зво­ротно-поступальний рух та феномен "впізнавання"

"Впізнавання" - психологічно комфортна ситуація, коли дитина впізнає навчальний матеріал, якого вона вже "торкалася" раніше, й сприймає його, як давно знайомий.

"Зворотно-поступальний рух" - дидактичний прийом, що передбачає три рівні у викладі навчально­го матеріалу (знайомство за "дотичною" в ігровій формі - на два класи вище; вивчення матеріалу, передбаченого держпрограмою на один клас вище; по­глиблене вивчення матеріалу відповідно до віку).

Наприклад, у першому класі поглиблено вивчаєть­ся матеріал держпрограми першого класу, крім того, майже повністю охоплюється матеріал другого класу і відбувається знайомство "за дотичною" з матеріалом третього класу.

Пісня - це шостий ключик до високої ефектив­ності навчання. Матеріал, який зазвичай вивчають роками, - таблиці додавання і множення, алфавіти - ук­раїнський, російський, англійський, латинський, італійський і навіть грецький, базові знання з географії, біології і навіть фізики можна запам'ятати за допомо­гою пісень у рекордно стислі строки.

Всі пісні записані на відомі мелодії народних і дитя­чих пісень, а також класичних творів. Вони добре запа­м'ятовуються і залюбки співаються дітьми. Наявність аудіокасет і дисків з піснями дозволяє широко розпов­сюдити метод. Ілюстровані тексти й ноти пісень подані у "Співанковому підручнику".

Дуже ефективним прийомом підвищення техніки читання є спів під фонограму з одночасним читанням тексту. Використовування цього прийому дозволяє не витрачати час на вивчення тексту пісень. Діти легко запам'ятовують їх протягом двох-трьох уроків.

А чи можна таку серйозну науку як математика вивчати співаючи та граючись? Виходить - можна! Малюки з радістю перетворюються в жабенят, гороб­чиків, кошенят та інших «тваринок» і плигають число­вими доріжками. Математичних пісеньок - десять, в них закладена вся таблиця множення і ділення у межах сотні. Написані вони на мелодії всім знайомих і улюб­лених пісень. Тому діти співають їх з великим задово­ленням. І жодних мук із монотонного зубріння таб­лиць множення. Школярі інтуїтивно відчувають вели­чину числа, у них спонтанно формується математич­не мислення. Виходить, навіть першокласникам за п'ять хвилин можна пояснити десяткові дроби. Для цього «мурашкою» донизу і вгору по числовій драбинці із вистою сходинки 0,1. А ще поділять апельсини, бана­ни, шоколадки, щоб кожному дісталося по одній із де­сяти частин - і вже стає зрозумілими, як додавати і віднімати десяткові дроби.