Свято « У світі казки чарівної»
Мета: повторити і закріпити знання учнів про українські та зарубіжні казки; розвивати творчі здібності дітей, сценічну майстерність, інтонацію, дикцію; виховувати бажання читати казки та інші літературні твори.
Обладнання: дитячі малюнки до казок, телеграми, торбинка, парасолька, виставка книжок із казками.
Хід свята
Учитель. Дорогі діти! Багато поколінь людей виховувалось на прикладах із життя і поведінки казкових героїв. Усі ми родом із дитинства. І всіх нас виховувала і продовжує виховувати казка. І сьогодні її величності – Казці – присвячуємо ми свої театралізоване дійство. Воно так і називається « У світі казки чарівної».
( На сцену виходять феї Мудрості і Знань).
Фея Мудрості.
Дорогі хлопчики і дівчатка!
У нас сьогодні – свято казки.
Будем його разом відзначати.
Казку-друга шанувати.
Фея Знань.
Зустріч із казкою – це свято,
Не було б її у нас,
Ми б не знали так багато
Про новий і давній час.
Фея Мудрості.
В кожнім домі, в кожній хаті,
І у місті, і в селі –
Хто навчився вже читати,
Має й казку на столі.
Фея Знань.
Книги дружать з дітворою,
Полюби їх у житті –
І улюблені герої
Будуть друзями в путі.
Пісня « Свято казки починається»
Фея Мудрості. Це чудово, що ви прийшли до нас на свято. На вас чекає зустріч з героями казок.
Фея Знань. Давайте познайомимось. Я – фея Знань, а це фея Мудрості. А зараз ми запрошуємо сюди Королеву казок.
( Звучить музика. Виходить Королева Казок)
Королева казок. Доброго дня! Як багато дітей прийшло на свято.
В палацах і хатах малих
Мільйони підданих моїх.
Як по команді «струнко»
Стоять, зімкнувши палітурки.
Я Королева всіх казок
Й мені цікаво знати,
Хто із моїх підданих –
Ваш улюблений дружок.
З давніх-давен у чарівній країні Казок та Пригод живе добрий гном на ім’я Оле-Лукойє. Ніхто не знає стільки історій, скільки їх знає Оле-Лукойє.
Він тихенько відчиняє двері, навшпиньки заходить до кімнати. У нього у руках дві парасольки – чорна та кольорова. Кольорова парасолька навіває слухняним діткам чарівні казкові сни.
( Заходить навшпиньки Оле-Лукойє. Кладе на столі дві парасольки. Розгортає велику книгу.)
Оле-Лукойє.
Книги, книги на полицях,
Завше тихо серед книг.
Та, яку ти не розгорнеш –
Вірш чи казка в кожній з них.
(Вибігає Дюймовочка)
Дюймовочка. Як же я довго спала! А які чудові сни я бачила! О, як тут багато дітей! Цікаво, а чи знають вони, хто я? Я була така маленька, зростом всього з дюйм. Тому й назвали мене …
Діти. Дюймовочка.
Оле-Лукойє. Дюймовочка завітала до нас на свято з однойменної казки відомого казкаря Ганса Крістіана Андерсена і принесла нам телеграми від казкових героїв.
Дюймовочка. Діти, допоможіть розібратися, від кого надійшли повідомлення.
- «Дорогі гості! Виручайте! Павука-злодія зарубайте!» ( Муха-Цокотуха)
- « Моя риболовля завершилася погано. Мене побили, а хвіст залишився в ополонці». ( Вовк-панібрат)
- « Дуже засмутилася, ненароком розбила яйце, не просте, а …»
( Мишка).
- Не полечу я з вами! Як була я у лужку, виламала ніжку, а ви полинули, мене покинули. ( Кривенька качечка)
Молодці. А в нагороду я для вас заспіваю пісеньку
Пісня « Дощик»
Оле-Лукойє. ( Перегортає сторінку книги)
А зараз я хочу познайомити вас ще з одним героєм.
( Виходить Незнайко) Незнайко. Доброго дня! Я – Незнайко. Дуже хочу вчитися, але в мене не завжди це виходить. Непосида я. до того ж, не можу довести справу до кінця. Але я постараюсь виправитись, стану стараннішим, дуже хочу побувати зі своїми друзями в Сонячному місті й на Місяці. А про мої пригоди ви зможете прочитати в книжці Миколи Носова «Пригоди Незнайка і його друзів»
Хто це вигадав про мене –
Не чита Незнайко книг,
Я читаю їх щоденно,
Проковтнуть чимало встиг,
Без зупинки, без затримки,
Прочитав я всі книжки.
Від картинки до картинки,
Ну а потім навпаки.
Все я знаю про Мазая,
Про старого дивака,
Він же завжди у трамваї
Зайцем їде без квитка.
Кіт Матроскін в Чорнім морі
Піднімав лиш якорі…
Королева Казок. Діти, це правильно?
Діти. Ні!
Незнайко. Зате я пісні гарно співаю.
Пісня « Незнайка»
Королева Казок. А тепер давайте познайомимось ще з одним казковим героєм.
Оле-Лукойє
Чоловічок цей маленький
Ключ шукає золотий, гострий, довгий, дерев’яний
Всюди ніс встромляє свій.
Поміркуйте, поспішіть, як же звуть його, скажіть?
Буратіно.
Доброго дня! Послухав я Незнайка і хочу дати вам деякі поради.
Ви ніколи не вмивайте,
Руки, шию й ніс.
Назавжди ви зрозумійте,
Що заняття ці дурні.
Знову руки забрудняться,
Шия, вуха та лице.
Час не гайте,
Сил не тратьте,
Навіщо вам усе оце?
Стригтись також не потрібно,
Марні гроші та слова:
В старості сама собою
Облисіє голова.
Фея Знань. Ти, Буратіно ніби Незнайко, все переплутав!
Буратіно. Та ні, не переплутав. Це жартівливі поради письменника Григорія Остера. А від себе я хотів би дати іншу пораду.
Щоб не дивились похмуро і косо,
Ніколи, ніколи не вішайте носа.
Королева Казок. І в мене є порада. Ніколи не робіть так, як Буратіно. Він продав свою «Азбуку» і купив квиток на виставу лялькового театру.
Пісня Червоної шапочки» ( Червона шапочка підстрибує по сцені, збирає квіти)
Червона Шапочка. Ой, я не запізнилася? Йшла я лісом, несла своїй бабусі пиріжки.
Дівчатко симпатичне –
Шовковий фартушок,
Провідати бабусю
Іду через лісок.
У кошику новенькому
Несу я пиріжок.
Бабусі в подарунок
Нарву я квіточок.
Фея Мудрості. Чи впізнали ви нашу героїню? Хто вона?
Оле-Лукойє. ( Перегортає сторінку книги) Чарівність української казки! Її герої - сміливі, сильні, і водночас, добрі, веселі та життєрадісні.
Котигорошко.
З’їла мати горошину –
Згодом народила сина.
Виріс, як з води, хлопчина,
Захищать пішов родину.
Бився зі змієм булавою,
Врятував братів з сестрою.
Дам подумать тільки трошки!
Моє ім’я … (Котигорошко)
Фея Знань.
Отже, сьогодні зустрілись ми знову,
Щоб нагадати вам казки чудові.
Королева Казки.
Хто кругленький і смачненький
Із віконця скік та скік,
Втік від баби і від діда
До лисички на язик?
Це не зайчик і не котик,
Не бичок, не сірий вовк,
Це веселий й хвалькуватий,
Невгамовний …(Колобок).
Колобок.
Знать нема де правди діти,
Що хвалитись - це ганьба!
Вірю я й надіюсь, діти,
Що таких у вас нема.
Королева Казки. Немає, Колобку! Гортаємо наступну казку.
Оле-Лукойє.
В’ється річка невеличка,
Й хлопчик у човні сидить.
З берега матуся кличе,
Щоб обідом пригостить.
І вгадать цього героя –
Справа зовсім не проста,
Казка ця усім відома,
Про …( Телесика ) вона.
Івасик-Телесик.
Казку добре ви читали,
Що так швидко відгадали.
Не піддався я бабусі,
Цій старій і злій Ягусі.
Кожен з вас те певно знає,
Що добро перемагає.
Королева Казок. До нас завітала ще одна героїня дуже цікавої казки.
Оле-Лукойє.
Що за казка, друже мій,
Незнайомка живе в ній,
Ти впізнаєш вмить її,
Одяг весь у попелі,
Мачуха все свариться,
Сестри насміхаються.
( Чути як годинник б’є дванадцяту годину. На сцену вбігає Попелюшка)
Попелюшка. Доброго дня, мої дорогі друзі! Я заїхала на одну хвилинку. Я дуже поспішаю на королівський бал. Мені треба повернутися рівно опівночі, а якщо я запізнюся хоч на хвилину, моя карета знову перекинеться на гарбуз, коні – на маленьких мишок, а моя святкова сукня стане старенькою. Та ви не хвилюйтеся, у мене в запасі є ще кілька хвилин. І я хочу виконати вам свою улюблену пісеньку. (Виконує пісню).
« Пісня про гномика»
Попелюшка. До побачення, дорогі друзі. Сподіваюся, що ви виростете гарними, працелюбними дітьми, і в цьому вам допоможе казка!
Королева Казок. Дякуємо, Попелюшко, за добрі поради. А тепер давайте познайомимось і з іншими казковими героями.
Королева Мудрості.
Що за хатка, що в ній тісно
Миші, зайчику, вовку?
Нумо, діти, казку швидко
Відгадайте ви таку. ( «Рукавичка»)
Мишка.
В дружбі, злагоді та мирі
Проживала в хатці я,
Зичу дітворі цій милій
Бути як одна сім¢я.
Фея Мудрості.
На городі що за черга?
Дід і баба тут стоять.
Тягнуть щось поперед себе
І не витягнуть ніяк.
Казку швидко ви впізнайте,
Всіх героїв відгадайте. ( Казка «Ріпка»)
Ріпка.
Дуже я смачна й корисна,
Тож я раджу дітворі
На обід всім ріпку їсти,
Щоб ніколи не хворіть.
Але треба потерпіти,
Бо, шановні, недарма
Треба в полі походити,
Щоб я виросла така.
( Вибігають Кіт та Вовк)
Вовк Котику, голубчику, порятуй мене, допоможи сховатися від мисливців, які біжать за мною.
Кіт. Біжи до сусіда Криша. Він добрий, кожному допоможе.
Вовк. Не можна мені до нього бігти, якось по весні я в нього барана зарізав.
Кіт. Ну, тоді Юріса попроси.
Вовк. Не допоможе мені Юріс. Я в нього козу з’їв, він мені ніяк цього не забуде.
Кіт. Що ж, піди Клавса попроси.
Вовк. Що ти! Я йому й на очі боюся попадати. В нього я не одне ягня вкрав.
Кіт. Добре ж ти всім насолив. Не буде тут тобі порятунку. Недарма кажуть: Що посіяв, те й пожнеш.
Королева Казок. Діти, як називається ця казка ( « Вовк та кіт»)
( Виходить Зайчик)
Зайчик. (Знайшов книжечку) О, книжечка! А які гарні малюнки! І червона морквинка, і білий кролик, і веселий їжачок. І написана казочка великими літерами. Але ж я не смію читати. Що робити. О, придумав! Треба мені знайти кого-небудь, хто вміє читати. Піду пошукаю.
Лисичка. Добрий день, Зайчику. Що то в тебе за книжка.
Зайчик. Це казка, тітонько Лисице. Ось які малюнки гарні! Прочитайте, будь-ласка. А я послухаю.
Лисичка. Добре, Зайчику. Жили-були дідусь та бабуся. І була у них курочка. Несла вона смачні яєчка, а ще смачнішою була сама курочка.
Зайчик. Ні, тьотю Лисице! Ви не так читаєте! Тут намальована морквинка, білий кролик і веселий їжачок.
Лисичка. Ти бач, Зайчисько нікчемний! Мені, Лисиці віри не йме! Ану тікай поки цілий!
Королева Казок. Діти, як називається ця казка. ( «Зайчаткова казочка»)
( Виходять Соловей та Жук)
Соловей. Перестань гудіти. Ти не даєш мені співати. Твоє гудіння нікому не потрібне. Та й краще, аби тебе, Жуче зовсім не було.
Жук. Ні, Солов’ю, без мене, Жука, неможливий світ, як і без тебе Солов’я.
Соловей. Ну й мудрець! Виходить, що й ти потрібен людям. Ось запитаємо дівчинку, вона скаже, хто потрібен людям, а хто ні.
Жук. Скажи, дівчинко, кого треба залишити в світі – солов’я чи жука.
Дівчинка. Хай собі будуть і соловей і жук. Як же можна без жука.
Королева Казок. Діти, як називається ця казка. ( « Соловей і Жук»)
Королева казок.
Чарівний світ, що зветься казкою!
Сьогодні ми з вами трішки відкрили завісу і зазирнули до казкової країни. Нехай же зустріч з героями казок будуть для вас завжди святом.
Оле-Лукойє крутить свою чарівну парасольку. Виходять казкові герої)
Оле-Лукойє. Казкові герої - на святі!
Дюймовочка. Ми хочемо всім побажати…
Фея Мудрості. Хай радість буде у цій залі!
Королева Казок. Хай посмішка у вас ніколи не згасає!
Червона Шапочка. Хай добро заселяє всі ваші душі!
Незнайко. Хай казка лине звідусюди!
Івасик-Телесик. Хай ввічлива буде кожна дитина!
Фея Знань. Хай мама радіє за дочку і сина!
Пісня « У казковому лісі»
Вчитель. Кожна книжка – це друг, що веде нас у дивовижний і чудовий світ, знайомить із прекрасними людьми. Читаючи казки, ви самі стаєте добрішими,
мудрішими, сильнішими і милосерднішими.
|