А з чого ж починається милосердя? Мабуть, з людської небайдужості, зі здатності бачити і відчувати. Ми часто намагаємося не помічати тих, кому погано – навіщо нам зайві проблеми. Проходимо повз стареньку сусідку, що самотньо сидить на лавці, навіть не привітавшись, не провідуємо у лікарні бабусю – знову почне скаржитися на здоров’я, переступаємо через маленьке кошенятко, що сидить під дверима – всіх не обігрієш… Здавалося б, дрібниці, але саме з них і починається справжнє милосердя. Не обов’язково для того, щоб бути милосердним, переводити тисячі гривень на рахунок дитячих будинків – можна просто зібрати старі речі та іграшки і віднести туди. Це набагато краще, ніж нічого.
Вчаться бути милосердними і учні 1-А класу. Допомагають їм у цьому батьки, бабусі, дідусі. Так, 2 лютого 2017р., першокласники взяли участь в акції гуманітарної допомоги жителям Авдіївки, постраждалих в результаті артилерійських і ракетних обстрілів з боку російських бойовиків. |